Результати пошуку слова: Ручка

Ручка ручного привода засяяла над ними, мов ореол, коли Лікар спрямував ліхтарик угору. Ручка вирвалася йому з рук, він якусь секунду балансував на горі й нарешті відновив рівновагу. Координатор повис над ними в повітрі, однак ручка, за яку він ухопився, зробила повний оберт.

Та найбільше вражало те, що такі самі сліди пошкодження були й на керамітових, тобто практично неплавких ручках. Щиро кажучи, мені зовсім не хотілося туди заходити, але ручка легко піддалася, двері трохи відхилилися, й виникла щілина, спершу чорна, а потім осяяна світлом, що спалахнуло всередині.

Співучий колос дитячими ручками горнеться до неї, пазухи шукає, пахучою росою обдає босі ноги… «Невже це все буде?» Раптом здригнулась молодиця: неначе на шматку чорної хмари побачила свої покалічені молоді літа… Висхлий степ. І досі перебиті жили стручками ворушаться. На канапі з розкинутими ручками спокійно спить її дочка.

І так само, як у принцеси, жахно струшуються в його старечих, поморщених ручках аркушики патеру й рядки письма стрибають перед очима: «Дорога моя дитино! Ручка безвольно, байдуже гнеться й пашить вогнем. До нього просто-так простягається вузька, рівно-біла з рожевими нігтями ручка.

криж – іменник чоловічого роду (хрест; хрестоподібна ручка – звичайно меча) відмінок однина множина називний криж кри́жі родовий кри́жа кри́жів давальний кри́жу, кри́жеві кри́жам знахідний криж кри́жі орудний кри́жем кри́жами місцевий на/у кри́жі, кри́жу на/у кри́жах кличний кри́же* кри́жі* [рідко]

Перо мало не торкалося стелі, а ручка з своїй широкій частині була завтовшки з тулуб середньої людини. Проклята ручка! Ці арифметичні знаки прописала мені велика самопадна ручка з пером номер вісімдесят шість.