Результати пошуку слова: Руч
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками
розказувала Люба й малесенькими ручками обвела себе поза коміром і до самого долу. … сказала Таїса Андріївна й показала малесенькою ручкою на карниз каміна й на тоненьку, гарненьку й височеньку етажерочку коло каміна. … Ой пропали ж мої ніженьки й рученьки! … одповів Малинкін, не пускаючи Меласиних ручок з своїх міцних жилавих рук.
ЯРМЫШ Юрій – ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО
Мабуть, у цьому великому діянні є й батькова частка, належить у ньому щось і дідові, й бабі, вчителеві, сусідам і навіть двірському Рябкові, двом дубам під вікном, ручаєві за хатою, лугові і, звичайно, друзям-ровесникам, які все знають, все бачили і – слово честі! … Слонятко поторсало хоботом ручку на дверях.
АВРАМЕНКО Олег – Заборонені чари
Він уже переконався, що цим нічого не псує, бо чорнильниця слугувала лише окрасою – для письма Маріка користувалася кульковими ручками з їхнього світу. … Поки Стен з цікавістю роззирався, сестра схилилася над ванною, одночасно повернула дві ручки – з червоним та синім ковпаками – і з крана полилася вода, від якої здіймалася пара.
РОМАНІВСЬКА Марія – Шахти в небі
П’яний полковник намагався поцілувати ручки стрункій панні, коли раптом вона скинула маску. … Вислухай мене…” Ручка зупинилась, ледве не зробила клякси, і перо поквапливо побігло далі по білому полю аркушика. … Ручний годинник Алкада давно замовк – піщинки набились у його механізм, спинили рух тендітних коліщат.
БОРЩАК Ілько – ІВАН МАЗЕПА. Життя й пориви великого гетьмана
Самойлович сказав йому на прощання: “Ручу тобі своїм словом, що ніхто не торкне ані тебе, ані твого добра. … Спомни свої слова, що любить обіцяла, на що мені і рученьку біленьку дала. … Прошу, моя любонько, не відміняйся ні в чім, як уже непоєднократ слово своє і рученьку дала-ось; а я взаємне, поки жив буду, тебе не забуду.