БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою Posted on by / 0 Comment Хапав очима й душею простір, гнав чимдуж тією душею, як сокіл, і доганяв її своїми побитими ногами… Та надходив вечір, а простір лишався наче зовсім не рушений.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment …зворотного наслідку, бо ніхто в той оптимізм не вірив… Багатьох вже з камери забрано, але куток, де сидів Микола, Руденко й ціла їхня група та де вчився Санько, ще не був рушений.
