Результати пошуку слова: Рябо

Олександр Довженко – Повість полум’яних літ

Posted on by / 0 Comment

Полковник Рябов, Зарубін, Федорченко й інші полковники й підполковники пояснили солдатам наказ командування. … Приїхав партизанський генерал Рябошапка, запитав, хто тут буде Антоніна Троян. … — сказав генерал Рябошапка. … — Ні!категорично заперечив генерал Рябошапка. … Шд новий вибух оплесків генерал Рябошапка вручив героїні медаль.

НЕСТАЙКО Всеволод Зіновійович – Загадка старого клоуна

Posted on by / 0 Comment

вигукнула Тося Рябошапка. … I в Танi Верби, i в Лялi Iванової, i в Нiни Макаренко (Макаронини), i в Тосi Рябошапки – очi як очi, в кого сiрi, в кого карi, в кого навiть голубi. … – вигукнула Тося Рябошапка.  … Тося Рябошапка – директор ресторану, Макаронiна – вчителька (хто б подумав!),

ВОВЧОК Марко – Дев’ять братiв i десята сестриця Галя

Posted on by / 0 Comment

У хатi душно та гаряче; порозвiшуванi по стiнах бiлих рябоперi птицi, здається, сказилися вiд цiєї духоти та жари – однi крила свої порозпростягали у розпачi та такеньки й зосталися – нема сили полетiти, нема сили й крила згорнути; другi знов у такiй самiй розпачi стулилися й нагогошилися.

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – ХО

Posted on by / 0 Comment

Ото снилось йому, що в його був трус, що при трусi тому знайдено кiлька примiрникiв тоненького збiрника творiв українського поета-самовродка Рябоклячки, збiрника, пущеного nota bene цензурою, але виданого його коштом – i то в великiй таємницi, треба додати.

ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми

Posted on by / 0 Comment

На довгі роки міцна дружба зв’язала письменника з уславленим колгоспним керівником Миколою Миколайовичем Рябошапкою. … І не втомлювався дивуватися: Рябошапка у своєму колгоспі хоче відкрити для дітей яхт-клуб, пошити для них форму моряків! … У Рябошапка в колгоспі своя дитяча кінноспортивна школа!

Володимир Винниченко – Сонячна машина

Posted on by / 0 Comment

Уже рябіє сад зеленим ряботинням, уже вишні, яблуні, груші повдягали біло-рожеві вінчальні серпанки, вже гуде старий сотнями телеграфних стовпів. … Насичене благосною силою, осяяне усміхом мудрої вибачливості, прорізане зморшками вічності лице злегка нахилене донизу, до застиглого ряботіння голів.