Результати пошуку слова: Рідно
Володимир Винниченко – Сонячна машина
Рідного батька? … Нема родини, немає рідності, самі люті вороги, якоюсь силою збиті докупи Ач, як клацають зубами одне на одного! … І так десь, видно, хотілось йому справжньої, рідної матерньої ласки. … До чого рідно, зворушливо гудуть лох-маті працівниці! … І як вони, обоє старенькі, прекрасно, як рідно приймали Макса.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем
– Ви й досі не забули рідного краю? … Для вас нема ні рідного краю, ні народу, ні національності: ви нашого поля ягода. … – А мені здається, що вільні крила – крилами, а все-таки було б краще, якби крила держались грунту: хоч народності й національності й не заносили вас дуже далеко од рідного краю, –
Іван Драч – Григорій Сковорода
Не можна зрозуміти мети його шукань, не з’ясувавши: з чим він пішов з рідного дому в світ? … Але один півчий з її почту, уставщик придворної капели Григорій Сковорода, залишився за власним проханням у рідному місті. … Чи справді найвища це нагорода – подолавши всі сходинки, спостерігати красу рідної землі?
Олександр Довженко – Повість полум’яних літ
Щось нестримно несло його геть з рідного саду. … Саме в той час далеко за Дніпром у рідному Івановому селі зловісний рев війни вдирався в школу. … сказав він тихо, як рідному сину. … Пройшовши через Київ, Поділ, поминувши Вишгород дорогою війни, весняного вечора сержант Іван Орлюк прийшов у своє село й спинився біля рідної хати.
Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр
Виявилося, що староста Медведівки – колишній холодноярець, який із відходом росіян повернувся до рідного села. … Не сумуй, що далеко від рідної хати… … Кожний із них розумів, що, наражаючися на небезпеку, цим самим відвертає її від рідного села, хати, своєї родини. … Загинув у перестрілці в рідному селі Ганнівка, де і похований.