Результати пошуку слова: Рік

Цілий рік буваю, й нічого і… … Але вона з чоловіком ось уже третій рік не живе. … Так буде не рік, не два. … Цілий рік це вже тягнеться. … Переглядаю в пам'яті ввесь цей рік. … Ваша сестра перший рік у Київі? … Та ви ж через рік, через пів року підете від мене! … – Міці йде четвертий рік.

Мале містечко утихло, і виразно було чути шум гірської ріки, що прорізувала місто. … Один рік у В., а другий, коли буду асистентом… Не клопочись, а бережись лише. … Герман-Євген-Сидор від’їхав до В., щоб відбути там дожиданий рік служби військової, а радість родичів не тривала довго.

Прокинувсь я – і я вже Ти: Над мною, підо мною Горять світи, біжать світи Музичною рікою. …    Горить-тремтить ріка,    … – Любив… 1915 Я стою на кручі… Я стою на кручі – За рікою дзвони; Жду твоїх вітрил я – Тінь там тоне, тінь там десь. … Перса дівчини спросоння: Син… синок… ВІТЕР Птах – ріка – зелена вика – Ритми соняшника.

А їм всього вісімнадцятий та дев'ятнадцятий рік! … Старша дочка ваша і гарна, й здатна, й добра, і до всього степна, хазяйновита, а пан Серединський, як бачите, хлопець пристойний, здоровий, розумний, а до того незабаром буде на другій половині Нестеринець в мого сусіди, поміщика, економом, як вибуде рік старий економ.

За сестрою Андрій Чайковський (Оповідання з козацької старовини) І На правому березі ріки Самари, яких десять миль від Дніпра, лежало українське село Спасівка. … Надворі почало на світ заноситися, коли Павлусь опинився над рікою Самарою. … Через ріку пустився кінь вплав. … За шатрами плила ріка Самара.

Чи відкрив щось, чи ні – повернувсь через рік Надвечір’ям багряним до свого причалу. … Вікінг крикнув з вітрильника слово вітання: «Рік мандрівки моєї промайнув, наче мить!» Та на суші – мовчання. … Цілий рік приходив на обстеження, і ніяких змін ні в крові, ні в кістковому мозку ми не знаходили.

Через рік, влітку 1924 року, він вирвався до Збруча на загнаному коні, в скривавленій сорочці. … Рік були військовим священиком у Залізній дивізії, відмовились відступати за Збруч і залишилися з пораненими, яких не встигли вивезти. … Пройшов рік, другий, пан Мартин дітей своїх до єзуїтського колегіуму відправив.

В диму, в огні, в кривавому ошматті, відкинуті в болото від ріки. … Вже третій рік воюємо,- пора! … Вода з ріки. … Підземний вихід до ріки. … А ріки – медом, молоком. … Як рік, і два, і три тому, і п'ять. … Минає рік – він знову за старе. … Котрий вже рік ні горнятка не спродав.

Насправді ж почалося давніше на цілий рік. … – На рік молодший за тебе! … Тридцять років – шістдесят томів, по два томи в рік. … І вибрано Шуру, тобто Олександра, він мав узяти свою молоду дружину Олю і їхати до Швеції на рік чи й на два. … Ось уже рік, як я зустрічаюся з цією людиною щотижня.

Нехай вибачливий читач, мій сучасник і друг, не на­рікає, коли вирощене мною невелике дерево не цілком гіллясте і струнке, коли багато гілок тільки відчуваєть­ся, не встигнувши ще вирости серед небачених пожа­рів і катастрофічного грому гармат, що стрясають сьогодні нашу землю.