Результати пошуку слова: Річка Уж

Василь ШЕВЧУК – Григорій Сковорода

Posted on by / 0 Comment

Уже три рази мене купували і продавали… … А запорожці слухають, а ковила хлюпочеться, неначе річка в повінь… … Уже шість років… … Й ось уже поле полем, а вівці вівцями… … — Скажи, Микито, кріпаків уже багато у пана гетьмана? … Життя тече, як річка. … — промовив згодом, коли внизу між кручами засяяла навпроти сонця річка.

Олександр Довженко – Повість полум’яних літ

Posted on by / 0 Comment

Тоді я сам уже розстріляв. … За кілька днів він був уже в німецько-фашистській формі. … В ньому пролунав відвертий уже заклик. … Він уже дорікає нам. … — А зовнішність у вас, товаришу генерал, чимала, пудів на шість, а кругом всі поранені, ну, хоч плач, а тут противник насідає, а тут ще й річка.

КОСТЕНКО Ліна – Збірка віршів

Posted on by / 0 Comment

Уже в ранніх віршах Ліни Костенко владарювали глибокі філософські підтексти, що й досі змушують замислитись над не сказаним безпосередньо, але легко вгадуваним. … Чомусь пам’ятаю, що річка звалася Леглич Чомусь пам’ятаю, що річка звалася Леглич. … Стоять мости над мертвими річками.

АДАМС Петер – Позичене обличчя

Posted on by / 0 Comment

Девітт уже збирався повернутись до свого автомобіля, коли між хмарами заяснів сріблястий місяць. … Вгадати не так уже й важко. … –  Аналізи Енн уже готові?  … Ми поставимо дім там, де впадає в море річка, ми матимемо багато дітей – п'ятеро-шестеро-семеро-восьмеро дітей, і ми будемо й далі тішитися нашою любов'ю».

Бредбері Рей Дуглас – Марсіанські хроніки

Posted on by / 0 Comment

Уже двадцять років подружжя К жило біля мертвого моря. … Над нею стояв чоловік, їй здалося, що він стоїть тут уже давно, стежачи за її сном. … З цього ми повинні зробити висновок, що на Марсі є своя річка Огайо! … Невдовзі річка висохла, місто затихло.

ЛИСЕНКО Василь- Наказ лейтенанта Вершини

Posted on by / 0 Comment

Тут уже надія на Юрка та Вовку. … Він уже був у палаці, пив каву з Маєром. … тут уже нас ніхто не знайде, сам Гітлер до нас не добереться. … –  Так уже й втопить, – … Звивиста річка поділяла село навпіл, вона в'юнилася між левадами та городами, ховалася під високими вербами і знову витікала із своїх схованок.

РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі

Posted on by / 0 Comment

Ніч безмісячна надходить, сонця блиск уже пригас. … Як блищати може сяйво, що іде уже за пруг? … Герці ми не раз уже вели. … Проскакали довге поле, проминули кручі й строми – Струменить за полем річка, протікає в скель проломи. … Ось уже шатри військові.