Результати пошуку слова: Річка Уж

Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ

Posted on by / 0 Comment

За всі роки вона, якій попервах, тільки-но побралися, здавалося, що її нехтують, уже звикла. … Жак наддає ходи, і тінь уже знову позаду. … Жак із сином уже чекали. … Річка текла далі над містом, змагаючись із людиною за навколишні пустирища, затоплюючи у період дощів і повеней прилеглі луки. … У річках купалися, очі росою протирали.

КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада

Posted on by / 0 Comment

Кругом обняла його річка з зеленими плавами, лозами й очеретами. … Як уже не вмудрялись, щоб погасити теє полом’я! … Як уже не перегороджували степові дороги своїми заставами, щоб не пустити нікого з України на Запорожжє, так де ж? … Зробила той Кут якась річка самотека, павши у річку Остер, у лузі.

ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Хранителі Персня – Володар Перснів-1

Posted on by / 0 Comment

Проте, яка то була спорідненість, докладно з’ясувати тепер уже неможливо. … Звідкіля вони прийшли туди, ніхто не пам’ятав уже за часів Більбо. … Мені вкрай потрібно знову побачити дикі землі та гори, поки живу; а він ще не [40] навтішався Краєм, полями, лісами й річками. … Ця річка – Осокорка.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський

Posted on by / 0 Comment

Перше – тужила за сином, а тепер уже й за його батьком, а своїм мужем, відколи вмер старий. … – Ну, ось уже й ми… Всі тут… Уже всі вкупі. … Багатьох уже не було видно. … В імлі травневої ночі, в серпанку легеньких туманів річка стала безмежною, як море, і вони по ній пливуть… Вони відбилися від гурту галасливої…

Олекса Кобець – Записки полоненого

Posted on by / 0 Comment

Про трагічний бій під Крутами написав уже на еміграції дві поезії. … Освіту закінчив уже за совєцької влади у Києві, у Вищому Економічному Інституті ім. … Снопи важкі, нетовстий шнур, що на ньому прилаштовано вагу через плечі, гостро в'їдається в тіло, надворі страшенна спека, з мене піт тече річками.

БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови

Posted on by / 0 Comment

до тієї прірви, що десь утворилася і що її від років уже вигачують людськими кістками та душами і не можуть ніяк загатити. … Здавалось, тепер уже крапка. … Бистра гірська, завширшки з Ворсклу, річка текла, петляючи в нетрях. … Річка набубнявіла, кипіла, ворушилась крізь мереживо – крізь водяну запону, як у тумані.

Іван КРИВУЦЬКИЙ – ДЕ СРІБНОЛЕНТИЙ СЯН ПЛИВЕ…

Posted on by / 0 Comment

Уже без жодного страху попробував, чи є вода, зняв піджак, поклав на великий гладкий камінь, що виступав з землі, як вапняки в карпатських річках, сорочку запхав за пояс, ногою натиснув на ручку, а шию з головою підставив під струмінь холодної води.

АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів

Posted on by / 0 Comment

Восени того ж року його, як уже згадувалося, покинула довголітня віденська приятелька, дізнавшися, що на Різдво він знову їде до Львова. … І тільки звішену вниз напівзанурену голову невпинно підкидало течією, ніби Річка вирішила вимити з неї це оскління і цю знетямлену спробу посмішки.