Результати пошуку слова: Сава

ШТЕПА Павло – Московство

Posted on by / 0 Comment

Він проголосив себе богом Саваофом, а свого сина Івана Суслова – Христом. … Чернець Саватій писав цареві: «Эх, Государь! … Саватіїв, аввакумів, магніцьких, уварових, пісарєвих було багато в Московщині XVI–XIX ст., але в СРСР їх уже мільйони. … Від ченця Саватія XVI ст.

Роберт Льюис Стивенсон – Острів Скарбів

Posted on by / 0 Comment

Він сам усе передав мені в Саванні,[11] коли лежав, помираючи, як ось я тепер. … Флінт теж був такий – і помер від рому в Саванні. … той, що вмер у Саванні, співаючи й горлаючи пісні та вимагаючи рому, – … 11 Саванна – місто й порт у штаті Джорджія, США.

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Fata Morgana – З сiльських настроїв

Posted on by / 0 Comment

Були тут Iван Короткий i Iван Редька, Олександр Дейнека та Сава Гурчин, всi безземельнi, або такi, що їх земля не могла згодувати. … Так згинули Редька молодший iз братом та Сава Гурчин, останнiй за те лиш, що побив вiкна колись в Гаврила, тестя Пiдпари.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою

Posted on by / 0 Comment

Навіть велике зображення самого Саваофа, намальоване на стелі головної бані, було разючо подібне до Масєки. … той самий Масєка, що асоціювався з безчисленною тьмою-тьмущою зарізаних ягнят, із Авраамом з великим ножем, із Саваофом з киплячим пеклом, із усім подавляючим і недосяжно-загадковим, –

БАРКА Василь – Жовтий князь

Posted on by / 0 Comment

Ріденькі сніжинки пролетіли, мов поткалися перші в саван: з хуртовини. … Сіялися дрібні сніжинки, мов ткавши півпрозорий саван над чорновіконними гробницями. … Опустили покійника і накрили його простирадлом, замісто савана; накрили і почали кидати перші грудки.

ЛЕМ Станіслав – Соляріс

Posted on by / 0 Comment

Не випускаючи з руки саван, я другою рукою торкнувся Гібарянової щоки. … Під зім’ятим краєм савана розпласталася негритянка. … Під темним саваном вимальовувався видовжений предмет, однак звідти, де я стояв, не видно було, чи лежить там іще та, чорношкіра.

Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР

Posted on by / 0 Comment

Со страхом в сердце и тоскою Тихонько крадется она Давно изведанной тропою; Кругом, как в гробе, тишина; Печально бледная луна С глубокой вышины сияла И белый саван озаряла На мертвой грешнице земле. … Як тая Ченчіо колись Убила батька кардинала І Саваофа не злякалась. … Збрешуть люде, І візантійський Саваоф Одурить!