Результати пошуку слова: Садо

Юрій Андрухович – Перверзія

Posted on by / 0 Comment

я вибрав менше і тому утримався від дальшого перебування при Респондентові (тож рушив назад попри той фантастичний садок з дітлахами і травою). … Однак усе-таки приніс із собою зі своєї повітки не тільки сокиру, дві пилки, садові ножиці і заржавілий меч дожа Дандольо, але й величенький тесак для риби.

МЕДНІКОВА Марина – Зірка, або терористка

Posted on by / 0 Comment

Ліворуч тулилися схожі, хай Бог простить, на розкреслений на могилки цвинтар, дачні ділянки заснованих за далеких радянських часів садово-городніх товариств. … У садочку греблися кури, поквецяні зеленкою, у повітці рохкали свині, чухалася об одвірок сараю корова. … А мобілу я купила в магазині "Хай фай" на Садовій.

Остап Вишня – Усмішки, фейлетони, гуморески

Posted on by / 0 Comment

Обережно, любовно знімають ленінградці й ленінградки своїх улюблених коників з їхніх п’єдесталів і закопують у сусідньому садку глибоко в землю… І лежали баскі коні глибоко під землею, а ленінградці й ленінградки над тимчасовою їхньою могилою квіти садовили. … –  Садок, лісок!

АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі

Posted on by / 0 Comment

Та як не зловживав волею, за грати його не садовили. … Серед села, садочок, криниця. … Він ступав у садок з граблями через плече, курив люльку, дивлячись просто себе. … Пороблять їх попівськими синочками і зятьками, які в садочках біля пасік виголошують перед пашіючими здоров’ям нареченими пишномовні тиради про вісімнадцятий рік.

Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ

Posted on by / 0 Comment

Васюта чомусь не носить свого онука в садок у одних штаненятах, а лиш загортає в коцик, а вже тоді бере на руки та й колише крізь село. … Коли Іван ішов до когось на деньку, брав із собою Дарусю, садовив у тінь, давав лущити квасолю чи кукурудзу, а сам колов дрова чи косив, чи закладав вориння, і руки йому співали без музики.

СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять

Posted on by / 0 Comment

Косила вона, не жалуючи, i залишилось тепер з усього нашого великого роду тiльки двоє чоловiкiв… Бабуся, пересмiявшись iз того, що я зморозив, заганяє нас до хати, а сама ще йде поглянути на свою втiху – садок. … Ми виходимо з хати i понад призьбою прямуємо у маленький садочок, де темною купиною лежить поранений кiнь.