Результати пошуку слова: Сад
ВОВЧОК Марко – Три долi
Гори вже тi травою зеленiють, уросли садками густими. … Та вже, було, од дому до Дону, так як по своєму садковi гуляє. … – Нi, в садок! … Яка хата, якi городи, садок, скiльки поля, степу, i баштан, i пасiка, i млин – чого вже не було там! … То iншим молодицям мак сiять та моркву садити, а вам, їй же богу моєму, вам отаманувати!
Михайло СТЕЛЬМАХ – Щедрий вечір
Прибитий горем, згадками, я забився у садок, упав на траву, заплакав, та вухо все одно чуло, як пили зловiсне шматували мою минувшину, як скрипучi вози вивозили з двору мої дорогi роки i спомини… … Мати, як свята, очiкувала садiння, косовицi, жнив; вона любила, щоб снопи були гарними, як дiти, а полукiпки стояли, наче парубки, –
Сонце заходить – Андрій Чайковський
Скільки очей на них дивиться… Треба підождати, коли повечеріє, і вони зійдуться у садку на любу розмову під розлогу калину, коли вже гості не будуть на них звертати уваги… Нарешті прийшов з церкви і полковник, ведучи з собою отця Созонія і духовників. … При біленьких козацьких хатках — садки, а спереду — цвітники.
ФИККЕР Эдуард – Золота четвірка. Дев’ятнадцятий кілометр
Від дороги дачу відділяли садові кущі. … За будинком нам довелося бігти уздовж щільного живоплоту, що оточував невеличкий садочок. … Біля зачиненої садової хвіртки, що вела до лісу, ми з Карличком зустрілись, так нікого й не знайшовши. … В садочку також нікого не було, але позаду, на фоні сірого лісу, метеликом майоріла біла постать.