Результати пошуку слова: Самар

32 Бо конче збудеться те слово, що він кликнув був за Господнім словом над тим жертівником, що в Бет-Елі, та над усіма жертівниковими місцями на пагірках, що в містах самарійських. 28 І спочив Омрі з своїми батьками, і був похований у Самарії. І царював Ахав, син Омрі, над Ізраїлем у Самарії двадцять і два роки.

Добре ти учини: Хоч із річки Самарки Або з криниці Салтанки Холодної води знайди, Рани мої, постріляні та порубані, окропи, охолоди!” То середульший брат теє зачуває, До його словами промовляє: “Братику мій рідненький, Як голубонько, сивенький! З Кайдаків, Кам’яного Затону й навіть із Самари гнали сюди байдаки.

Здається, що кращого на світі немає і, якщо був колись на землі справжній рай, то певно на нашій Україні милій, у тому тихому кутку, що Самарою зветься. Звідкіля взялося у нас це слово — Самара? В Біблії читаємо, що частина Палестини звалася Самарією. В Азії над Евфратом стояв городок Самара.

самарі́йський – прикметник відмінок однина множина чол.

самаря́нський – прикметник відмінок однина множина чол.

Самара́нч – прізвище 2 відмінок чол.

самаря́нин – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний самаря́нин самаря́ни родовий самаря́нина самаря́н давальний самаря́нинові, самаря́нину самаря́нам знахідний самаря́нина самаря́н орудний самаря́нином самаря́нами місцевий на/у самаря́нинові, самаря́нині на/у самаря́нах кличний самаря́нине самаря́ни

самарка́ндський – прикметник відмінок однина множина чол.