Результати пошуку слова: Саміт
Ольга Кобилянська – Через кладку
Я бачив її заодно на самітних полях на коні, а коло неї його, котрого бачив я на вінчанні її сестри, гарного мужчину, з чорною, на груди спадаючою, бородою, що був її дружбою. … З його істоти било стільки повздержливості й того, що вона назвала слушно «самітністю й дивацтвом», що я був майже певен, що він не прийде, й успокоївся.
Ольга Кобилянська – Земля
Зовсім самостійно, мов жменею кинені або як висунені з глибини зеленого великана окремі колонії – так стоять вони, розділені нивами, самітно і глядять гордо на збіжжя, що хвилюють навкруги них. … Літом, коли вона пишалася яснішою й темнішою зеленню, а зимою – коли ставала самітною пустинею… Смеркалося.
Гнат Хоткевич – Довбуш
Насамперед Франція, ще так недавно член пруссько–са–сько–французького союзу, нараз почула себе самітною й могла навіть сподіватися війни. … Вставала з самітного ліжка розпатлана й не прибирала волосся. … А схочеться напитись — війни понад самітною криницею степовою, що зродила таку ж самітну одним–однісінь–ку вербу».
АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів
А під нею в черепашці справді рак, але не звичайний, а рак-самітник. … – Бічо, глянь, що робить рак-самітник! … Рак-самітник знову дослідив клешнею всередині черепашки і, очевидно, лишився задоволений. … А тепер забув… Двадцять шосте травня… Думка про батька, пораненого, самітного, принесла з собою смуток.