ЛЕМ Станіслав – Соляріс Posted on by / 0 Comment Оглядову щілину затопило руде світло. … Світло проникало крізь націлені в небо верхні ілюмінатори з лінзоподібним склом. … Я засмикнув світлонепроникні штори.
ЧЕМЕРИС Валентин Лукич – Білий король детективу Posted on by / 0 Comment Погасивши світло, Джо вийшов на веранду (двері за ним зачинилися автоматично) і якусь мить стояв, вслухаючись у тишу. … Щоправда, із світлою головою, багатою на ідеї.
100 найвідоміших образів української міфології Posted on by / 0 Comment Він розбиває захмарені й крижані міста злого Врітри, просвердлює небесні скелі й випускає воду та світло. … небо, сонячне світло. … А ще — тепло, світло, чоловіче начало.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment Майже три роки минуло від того далекого світлого дня. … Скісне проміння сонця просвічувало густі крони дерев, і вони були мовби налиті зеленим світлом.
БАРКА Василь – Жовтий князь Posted on by / 0 Comment Бо замкнено між сторінки спогад і світло: подібно до квітів, кладених з весни – радіти ними і смуткувати, відкриваючи перед очі.
БЄЛЯЄВ Олександр – Людина-амфібія Posted on by / 0 Comment Світло ліхтаря, прикріпленого до щогли, падало йому на обличчя. … Зійшов місяць, і його світло засяяло на поверхні океану. … Зверху крізь люк пробивалося тьмяне світло.
СЕЛІНДЖЕР Джером Девід – Над прірвою у житі Posted on by / 0 Comment Еклі став наді мною і заступив світло. … – Де тут світло? … – А нащо тобі світло?.. … Нарешті я таки знайшов вимикача і ввімкнув світло. … – Може, погасиш оте чортове світло?
Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля Posted on by / 0 Comment Коли я одягаю циліндра, що довгою строгою смугою відбиває світло електрики, я видаюся велетнем поруч із Нечипоренком. … І в ту ж мить у мої очі б'є світло місяця.
Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША Posted on by / 0 Comment Над могилою, раз по разу, висвітлюючи її горбатий обрис, спалахувало високе яскраве світло. … Світло ледь пробивалося крізь два вузьких віконця — бійниці.
Олесь Гончар – Берег Любові Posted on by / 0 Comment Тим часом зовсім звечоріло, груша оповилась тінню, мати ввімкнула надвірну лампочку, щоб падало світло з веранди, щоб краще було видно бесідникам одне одного, —
