Результати пошуку слова: Сент-Пол

Володимир ІШКІЛІВ – Імператор повені

Posted on by / 0 Comment

Він примусив себе молитися до полудня, але губи Нікти вперто стояли перед очима, а прутень залишався напруженим і твердим, мов залізо. … впав у філософський сентимент Анемподест, але натуральні прагнення швидко перемогли цей настрій і звернули його до сметани. … quot;На повітрі тобі полегшає.

САКРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО У ДУХОВНО-МОРАЛЬНОМУ ВИХОВАННІ УЧНІВ

Posted on by / 0 Comment

Яскравий прояв виражено у малярстві, іконописі на дереві, полотні та склі, у народній картині та ін. … Роль батька полягала у грізному, караючому авторитеті. … Основна їх тематика – сентиментальність та ліричність.

ХВИЛЬОВИЙ Микола – Камо грядеши

Posted on by / 0 Comment

…пролили б на якийсь новий талановитий твір когось із «молоді», а висловлюючись трохи сентиментально – щирі й гарячі сльози радості оросили б його. … При таких перспективах нема нічого лихого в сучасній літературній полеміці. … Полюблю ж і я його. … Бo ж не можна полемізувати з троглодитами.

О. М. Устименко – СПЕЦІАЛЬНІ РАДЯНСЬКІ АВТОМОБІЛІ ДЛЯ ІНВАЛІДІВ ТА ЇХ ЕКСПЛУАТАЦІЯ НА ХАРКІВЩИНІ (КІНЕЦЬ 1940-Х – 1990-ТІ РОКИ)

Posted on by / 0 Comment

Гумор полягав у тому, що у вільному продажі інвалідки ніколи не з’являлися. … був «половинкою» мотора «Москвича-402». … На фото Більське городище, Полтавська обл. … 22.Постановление Совета Министров СССР 12 сентября 1990 г.

КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Орися

Posted on by / 0 Comment

Да й був собі той князь стрілець такий, що аби зуздрів на око, то вже й його; і кохавсь він у польованні. … Засоромились дівчата і давай бовтать полотнищами. … Що б то- за картина була!» Писано 1844, сентября 7, у Ходоркові, в Свідзінського, прочитавши тесту пісню «Одіссеї».

ХВИЛЬОВИЙ МИКОЛА – Мати (1927)

Posted on by / 0 Comment

Таким чином, сама судьба повела двох братів по різних дорогах, і сталося так, як у сентиментальних народніх казках: один завжди носив чистенький костюмчик та вже з дитинства… … І тільки коли вершники повернулися до кімнати і доложили Остапові, що Андрія ніде нема, вона з полегшенням зіпхнула й сказала: —