Skip to content
“Знаєш, серденько, яку несподіванку зробила мені сестричка: не написавши мені ні слова, що хоче тебе особисто пізнати, — …
Отака тобі, серденько, — …
Я знаєш, трохи теє… Ти вибач мені, серденько, така вже клята звичка!… Дивлюся… та уяви собі мою радість… То була моя сестра… Тут ми, звичайно, в обійми одне одному кинулись.” —
– сказала Кенга й далі дивлячись на Крихітку Ру.– Ну, серденько Ру… …
– Ні,– сказала Кенга.– Ну, серденько Ру, а тепер, любий, стрибай у кишеню та й підемо додому. …
– Не роззявляй рота, серденько, бо наковтаєшся мила,– сказала Кенга.– От бач! …
– Риб'ячий жир, щоб ти виріс великий та сильний, моє серденько.
Нащо батько, мати, високі палати, Коли нема серця з серцем розмовлять Сирота Ярема – сирота багатий, Бо є з ким заплакать, є з ким заспівать: Єсть карії очі – як зіроньки, сяють, Білі рученята – мліють-обнімають, Єсть серце єдине, серденько дівоче, Що плаче, сміється, і мре, й оживає, Святим духом серед ночі Понад ним витає.
