ХЕМІНГУЕЙ Ернест – За річкою, в затінку дерев
А чи сподобалося б вам сидіти з такими-о самоцвітами в кишені у солдатському нужнику, як я сидів мало не щоранку протягом усього свого триклятого життя?» Він не звертався ні до кого, хіба що до всіх нащадків. … На хлопців з листками конюшини, а ті, мов віслюки, полізуть просто в пекло й сидітимуть там рівно сто п’ять днів.