Синько

Синько́ – множина називний Синько́ Синьки́ родовий Синька́ Синькі́в давальний Синько́ві, Синьку́ Синька́м знахідний Синька́ Синькі́в орудний Синько́м Синька́ми місцевий при Синько́ві, Синьку́ при Синька́х кличний Синьку́, Синько́ Синьки́ *

Синьковичі

Синько́вичі – множинний іменник (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Синько́вичі родовий Синько́вичів давальний Синько́вичам знахідний Синько́вичі орудний Синько́вичами місцевий на/у Синько́вичах кличний Синько́вичі

ШКЛЯР Василь – Залишенець

Бузиною чи синькою, чи, може, та лярва дала йому такої жидівської рахуби, про яку ми й не чули. Отаман Зірвиголова і собі під’їхав ближче до воза, вип’яв на Ярка свої налиті синькою очиська, ніби він теж знав Веремія і хотів переконатися, чи йому не брешуть.

СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять

Ми спочатку з жалем дивимося на руїни своїх хитрувань, а далi починаємо смiятися – Iван веселiшає, а я сумнiшаю, бо вiдразу пропала надiя на книжки, що лежать собi помiж залiзяччям, синькою i манiйкою, не знаючи, як за ними крається чиясь душа.