Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ
Тим часом солдати уклали трупи, як дрова, в кузові студебекера, машина рушила — і тільки чорний дим, як сум, осідав на столочений сніг. … Вони так взаємно себе ненавиділи: ваш Зеник за червону Україну, а мої хлопці за Україну — синьо-жовту. … Слова з синьої смужки губ капали, як розплавлені шротини.