Результати пошуку слова: Синьо
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя
Він полюбив цей край, похмурою синьою барвою підмальовані сопки; громіздкі хмари клубочилися над аеродромом, важкі й ліниві, мовби лігвище білих ведмедів. … Я візьму віделко, вам синьої фалби пливезу. … Вони під’їздили до Ярополя: світало, й холодне ясне місто купчилося на пагорбі в кристалічно-синьому супокої.
Володимир Сосюра – Третя рота
Мабуть, дряпатись нагору, а потім, як на санях, летіти вниз… Але так можна розбитись об гостре каміння… Ми швидко наближались до моря, і воно поволі лягало синьо й широко… Над поїздом звисали величезні й страшні кам’яні брили, що. … Синьоока й весела, вона завжди щось робила і ніколи не сиділа на місці.
НАЛИВАЙКО Степан – Таємниці розкриває санскрит
Герої ж «Махабгарати» майже всі наділені очима кольору «синього лотоса», а очі Крішни порівнюються ще з квітками льону. … Саме ця ідея закладена у нашому синьо-жовтому прапорі. … Володимир, тризуб і синьо-жовтий стяг І сьогодні ім’я Володимир – одне з найулюбленіших і широковживаних імен у слов’янському світі.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою
В синьому небі, в сліпучому зеніті вони в’ються зграями над гаряче-золотим хрестом і кричать-кричать… Такий крикливий вихор у сліпучій синяві. … Навколо було синьо-чорно, і в однотонності цього кольору стежка на снігу десь раптом загубилася, розтанула. … Синьо-сивий, срібний світ і синьо-сивий, срібний шлях.
РОНИ Жозеф – По вогонь. Печерний лев – КОМПАС (Подорожі)
Ґрунт під ногами почав тверднути, з-під тоненького шару чорно-синьої землі прозирав граніт. … Розділ сьомий СИНЬОЛЮДКИ Місцевість понижчала; мандрівники минули країну, де осінь була так само тепла, як і літо. … Вони завжди давали дорогу синьолюдкам у їхньому лісі. … В рухах і поставах обох звірів було щось схоже на подобу синьолюдків.
ТОЛСТОЙ Олекcій – Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна
Струмені кришталевого синього світла були прохолодні, прозорі – від виразної лінії обрію до зеніту… – … Закинувши голову, роззявивши рота, Гусєв дивився на дивну істоту, яка ширяла в кубово-синьому небі. … Допитливі бігли звідусіль, перелазили через огорожі, мчали на автомобілях, на човнах по синьому озеру.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа
Як зірниця з зіроньками увечері зійшла, так молода, убрана до вінця, з подругами вийшла; як гарний місяць на підповні на синьому небі, такий гарний був Ясь між усіма паничами. … Вздовж по яру блищала смужечка синьої води між осокою. … На шпилях стоять дуби зубчастою стіною, розіславши міцне гілля з міцним листом по синьому небі.