Результати пошуку слова: Синь

Астрід Ліндгрен – Нові пригоди Карлсона, що живе на даху

Posted on by / 0 Comment

Еге ж, як на чиюсь думку, то ти собі вмри з голоду тільки тому, що не знаєш усіх тіток на світі, які сидять і плещуть язиками десь у Синьоморії, чи Синьогорії, чи ще бозна-де. … Спокійно, тільки спокійно, люба тітонько Августо, сидіть собі цілком спокійно в Синьоморії, я замість каші можу вм’яти дві булочки.

ПАНОВ Микола – Боцман з «Тумана»

Posted on by / 0 Comment

На темно-зеленому крилі ясно видно було три кола одне в одному: червоне в білому і синьому, на хвості – три смужки таких самих кольорів. … Троє вийшли до синьої, закипаючої пінними баранцями води за лаковою, чорною лінією каміння.

РОМАНЧУК Олег – Таємниця жовтої валізи

Posted on by / 0 Comment

Хвилину тому ці люди, зовсім не боронячись, дали себе зв’язати одному-однісінькому молодикові у темно-синьому плащі, другий тим часом сидів біля якогось хитромудрого пристрою. … Та ось, коли до від’їзду на місце призначення лишилося три дні, мене ніби вштовхнули в кімнату Синьої Бороди – так я подумки іноді називав свого дядечка.

ФРАНКО Iван Якович – Boa Constrictor

Posted on by / 0 Comment

Виразно нагадує Герман, як не раз качався з другими жиденятами долi берегом в потiк i як старшi жиди, стоячи на мостi, реготалися до розпуку з його грубого, буро-синього животика, до котрого, мов два патички, причепленi були худi довгi ноженята.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол

Posted on by / 0 Comment

нього власник синькового човна, і Яковенка здивували його очі: чорні, молоді, якісь мовби дитячі. … Яковенко примуцював свої дуби до того самого осокора і підійшов до синькового човна. … Надто гірка, мій синьйоре, вода морськая!..

Уорен Мерфі, Ричард Сепір – Народження Дестроєра

Posted on by / 0 Comment

За столом з червоного дерева, обпершись на нього, стояла сухорлява людина в синьому купальному халаті і відсьорбувала щось з паруючої чашки. … Двері відкрилися, і вдягнена в темний смугастий костюм із синьою краваткою людина запросила їх увійти.

Юрій Андрухович – Перверзія

Posted on by / 0 Comment

Мене, назвавши Парфумським, запитав, чи не траплявся мені синьйор Мавропуле, який, мовляв, уже, здається, таки приїхав до Венеції, але ще не з'являвся, мабуть, на день-другий затримавшись у набряклій скандалами атмосфері зимового казино Вендрамін-Калерджі.