ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми
продовжив Х’ю і пояснив, показуючи на свій синій нейлоновий фартух, що закривав дебелого Вундстон а від шиї аж до колін: – … Очі його непорушно дивили ся в порожнечу й меркли, ніби вигорали зсередини, щоки зблідли, увесь він став схожим на мерця чи воскову подобу з єдиною живою ознакою – пульсом на синій скроні.