Галина Тарасюк – МИТАР ПЕЧЕР ГОСПОДНІХ
Чорними ключами печалі замкнула моє літо Мокоша, та й прирекла навіки блукати сивими туманами між осінню і зимою, шукаючи стежки до того, що люди звуть щастям. … Радше його дух, терпкуватий, як запах прив'ялого лісового зілля з ледь вловимими домішками сирої землі. … Найтрагічнішим у цій ситуації було те, що час минав.