Скупар Posted on by / 0 Comment скупа́р – іменник чоловічого роду, істота (скупа людина) відмінок однина множина називний скупа́р скупарі́ родовий скупаря́ скупарі́в давальний скупаре́ві, скупарю́ скупаря́м знахідний скупаря́ скупарі́в орудний скупаре́м скупаря́ми місцевий на/у скупаре́ві, скупарю́, скупарі́ на/у скупаря́х кличний скупа́рю скупарі́
Михайло СТЕЛЬМАХ – Щедрий вечір Posted on by / 0 Comment переможно поглянув скупар на матiр. … Ох, Володимире, Володимире, заведе скупарство i грошолюбство вас не до бога, а в слiди безп'ятого. … Я не скупар, – … Скупар блиснув лихим оком, але дядько Трохим не вiдстав вiд нього: –
ШЕКСПІР Вільям – Сонети Posted on by / 0 Comment Чому ж, скупарю, зловживаєш ти Щедротами, що дані для роздачі? … Свою красу – намарне вжитий скарб В могилу візьмеш ти, лихий скупар.
Ольга Кобилянська – Земля Posted on by / 0 Comment Було би тяжко сказати, котре з них було старанніше й пильніше; лише коли про нього говорено, що він незвичайно доброго серця, їй закидувано скупарство. … Чи се було скупарство, коли вона все дбала для своїх дітей, за які була би віддала душу? … Його і його жінку називали скупарями.
БОКАЧЧО Джованні – Декамерон Posted on by / 0 Comment Скупар Франческо велів покликати до себе Дженджика і попрохав його продати коня, сподіваючись, що він йому подарує.
