ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Повернення Короля – Володар Перснів-3 Posted on by / 0 Comment Лихі потвори згинуть, Зелена стежка оживе, по ній будуть снувати королівські гінці, а пустища перетворяться на рясні лани.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment …задобрена горілкою, його не мучила; страху він зроду не знав: пшеницю вергаючи, втомився та й спав у себе в барлозі, наче після тяжкої праці… Уже сонце встало; люди почали снувати по селу; а сон усе не випускає його з своїх цупких рук, ранком ще мов міцніше давить… А скрізь по селу, як у дзвони дзвонять – про крадіжку, про сторожа… Заворушилися…
РІПЕЦЬКИЙ Степан – Українське Січове Стрілецтво Posted on by / 0 Comment А коли після закінчення Балканської війни почала Росія снувати свої політичні інтриги серед балканських народів, щоб закріпити на Балкані своє імперіялістичне становище, продовжуючи свою стару московську месіяністичну мрію про здобуття Дарданеллів та Константинополя і доступу до Адріятики, –
100 найвідоміших образів української міфології Posted on by / 0 Comment На дереві три птахи радили раду: як снувати світ?
ШТЕПА Павло – Московство Posted on by / 0 Comment Коли царська династична нитка від Києва урвалася, мусила Московщина снувати народну.
Германа Гессе – Гра в бісер Posted on by / 0 Comment Він подеколи допомагав органістові скромно снувати далі тоненьку нитку прадавньої великої традиції – керувати маленьким мотетним хором.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво Posted on by / 0 Comment Скажімо, міг би цілий рік читати студентам про Сивоока, снувати здогади, описати епоху з усіма деталями, реаліями, в усій дикості й мальовничості.
БОКАЧЧО Джованні – Декамерон Posted on by / 0 Comment Скоро вона побачила, що при всіх своїх достатках він на одне тільки здатний – нитки перебирати, основу снувати та з прядильницею лаятись, –
Семен Скляренко – Святослав Posted on by / 0 Comment РОЗДIЛ ЧЕТВЕРТИЙ 1 Коли синi сутiнки почали снуватись над морем, ген, напроти гирла Дунаю, перед Сулинським лиманом на далекому обрiї встала темна хмара.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment І не встигла погаснути крута дуга, як ота остогидлива ковдра накинулася на нього… Знову посвітлішало, темрява відійшла від узголов’я, і він уже знає: зараз почнуть снуватися над ним червоні нитки, потім потеплішає, —
