Результати пошуку слова: Сонце

КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Орися

Posted on by / 0 Comment

Отже, хто бачив дочку покойного сотника Таволги, той би сказав, може, що вона краща й над ясную зорю в погоду, краща й над повний місяць серед ночі, краща й над саме сонце, що звеселяє й рибу в морі, і звіря в дуброві, і мак у городі.

СТАРИЦЬКИЙ Михайло Петрович – За двома зайцями

Posted on by / 0 Comment

Хвалити бога, прожили вік у добрій згоді та лагоді, діждалися й свого ясного вечора… Да не зайдет сонце во гніві вашім… Явдокія Пилипівна. … У мене одна дитина, як одно сонце у небі! … Ви, імениннице, наше красне сонце, а ми ваші ясні зорі. … Який же у вас, Проню, брансолет, а сережки аж горять, мов саме сонце вскочило в хату!

Кобилянська Ольга – Людина

Posted on by / 0 Comment

Сонце ладилось заходити, і на заході запалало небо рожевим блиском. … Сонце сховалось уже за темний ліс, і остро, виразно вирізувались його лінії на огняно-червонім небі. … Сонце давно вийшло з-за лісу, а раннє зарево поблідло. … А сонце горіло на заході червоним сяєвом… *

ФОЕР Джонатан Сафран – Все ясно

Posted on by / 0 Comment

Вона перейняла його непевну ходу, говорила з його старечими інтонаціями і навіть, як і він, непокоїлася через ранні сутінки о п’ятій, хоча так рано сонце не заходило жодного дня у її житті. … Воно нагадувало йому сонце о п’ятій годині вечора, коли воно сідає за горизонт, як саме колесо зайшло в голову чоловіка з Колок, –

КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович – Конотопська відьма

Posted on by / 0 Comment

Хоч парень собі і чепурний був, а тут і у неділеньку святу не брав білої сорочки, та й – прощайте у сім слові – китаєвих синіх штанів на ніч не знімав, так, сердека, у них і ночував, рад-рад, що за північ допхався додому; а там чи заснув, чи ні, вже його, ще сонце не сходило, збудили.

Павло Загребельний – Син рибалки

Posted on by / 0 Comment

Але сонце швидко ховалось за щільну стіну хмар, стало темніти, по річці пробіг вітерець, який щохвилини міцнішав. … Коли він прокинувся, сонце вже котилося вниз. … Заходило сонце, коли пропливали повз якийсь древній монастир, підземні ходи якого виднілись прямо в дніпровських кручах.

МАЙН Томас Рид – Морське вовченя

Posted on by / 0 Comment

Яскраво світило травневе сонце, пташки сповнювали повітря радісною музикою своїх співів. … Знявся легенький вітрець, сонце закрила хмарка, а поверхня моря, досі гладенька й блискуча, набрала сірого відтінку, і по ній побігли хвильки. … Надворі сяяло сонце, а я не знав цього.