Результати пошуку слова: Сонце

РОНИ Жозеф – По вогонь. Печерний лев – КОМПАС (Подорожі)

Posted on by / 0 Comment

Сонце тим часом почало пригрівати сильніше. … Його трава гнулася під вітром, тріскалася під сонцем, сіяла в повітря незліченне багатство пахощів. … Довгі тіні тяглися від дерев, налита свіжим соком трава хилилася до землі, і сонце, все дужче червоніючи, котилося до провалля. … Коли він прокинувся, сонце вже хилилося до лугу.

Григорій Сковорода – Наркіс

Posted on by / 0 Comment

Він перетворюється у володаря всього живого, в сонце! … Хіба сонце і джерело одне і те ж? … Сонце ж є джерело світла. … Сонце ж є глава вогненному морю. … Але як це може статися, щоб людина перетворилась у сонце? … Коли це неможливо, то чому вістить істина: “Ви є світло світу, тобто сонце”.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою

Posted on by / 0 Comment

обвів сонце, й увесь світ, і це чуже, незнайоме місто невидющими очима й опустився на парапет. … А над усім – сонце. … Слабенька й змучена, непоказна й нічим не опанцерована, поставлена, одначе, долею проти найбільших страхіть і почвар, які будь-коли існували під сонцем. … Вулиця рожевого дитинства заходить, як заходить сонце.

ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори

Posted on by / 0 Comment

Сонце сяяло, а трава так зеленіла! … В намиста сріберні низали Квітучі зорі, ще й чіпляли Вогонь дракона на корону, У вічка сонце й місяць бгали. … Сонце вже пригрівало, в розчинені вхідні двері залітав теплий весняний вітрець. … Десь там, за сірими хмарами, сонце, мабуть, пішло на спочинок, бо стало смеркати.

Бредбері Рей Дуглас – Марсіанські хроніки

Posted on by / 0 Comment

Сонце стояло на вечірньому прузі, коли Ілла заспівала цю дивну пісню. … За пустельним обрієм сідало сонце. … Надходив вечір, і будинок закривався сам собою, наче велетенська квітка, що згасає разом із сонцем. … Сонце вже зайшло. … На світанку сонце крізь кришталеві колони розтопило туман, який підтримував Іллу у сні.

БІЛИК Іван – Золотий Ра

Posted on by / 0 Comment

З-над невидимої звідси Еллади сходило сонце, жовте й сухе, це вістувало годину й попутний вітер. … Кожен старійшина легко розшукав могилу батька, підігнув коліна й сів поряд на випаленій сонцем траві, потім поклав на теплу брилу старечі руки й заходився пошепки вихваляти достойності похованого.

КАНН Мария – Блакитна планета

Posted on by / 0 Comment

Обернулася сонцем. … Вона горіла на оксамитовій чорноті сліпучою жорстокою білістю, викидаючи в простір вогненні омахи, така несхожа на помаранчево-золоте сонце, що світило його дитинству та першим рокам молодості. … Однак не сонце прикувало увагу космонавта, а лише одна з навколишніх планет.

АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі

Posted on by / 0 Comment

Після цього вони заглиблювалися в політику, затіваючи не перший і не останній «біг до моря»,[2] а я, понудившись, поки не показувалося сонце, нишком задкував до сіней – і до хлопців, ліпити снігову бабу. … Тоді робиться тихо, наче в годину найбільшої спеки серед залитих сонцем лугів, коли все живе ховається і німіє.

Сонцелікування

Posted on by / 0 Comment

сонцелікува́ння – іменник середнього роду відмінок однина множина називний сонцелікува́ння родовий сонцелікува́ння давальний сонцелікува́нню знахідний сонцелікува́ння орудний сонцелікува́нням місцевий на/у сонцелікува́нні, сонцелікува́нню кличний сонцелікува́ння*

КАТАЄНКО Кузьма – Живі зустрінуться

Posted on by / 0 Comment

Сонце било в очі. … Сонце палко кохало цю землю, тужило по ній всеньку ніч і тому було невблаганне. … А все, аби бути під сонцем, аби даремно не пропадав жоден його промінчик. … Сонце зійшло червоне, криваве й ледве проглядало крізь завісу жовтуватого туману. … – А може, сонце зустрічає.