Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди
Магазаник навіть бровою не повів, лише поглянув на молоду голівку соняшника, що стояла в глечику на столі, і начебто сам до себе сказав: — … За мудрість соняху зрізали голову. … Може, я тобі на стіні зокола соняшники намалюю? … Отак вони прийшли додому під сяйво соняшників і рутбокії, які так любив Ярослав.