ЛЕМ Станіслав – Едем
Залита сонцем рівнина простяглася навсібіч, одноманітна, гладенька, блідо-жовта; вдалині височіли якісь стрункі силуети, на які вони звернули увагу ще напередодні; при яскравому сонячному світлі було видно, що це не дерева. … тоді вони пропускали сонячне світло. … Сонячний диск уже наполовину сховався за обрій.