Результати пошуку слова: Спалити

Спалити її! … Спалити її! … І її спалити! … Спалити книжку! … Тепер їх не можна спалити. … І я подумав, що, може, краще було б спалити самих паліїв. … – Він може прийти сюди, спалити будинок і “родичів”. … –  Ні, розмови, за які мене можуть спалити, мені не цікаві. … Єдина пропозиція, котру я, може, й вислухаю, це як спалити саму систему пожежників.

тримайте мене під вартою і, як я не вилікую вас за тиждень, веліть мене спалити; як же я вас вилікую, то яка мені буде за се нагорода? … Кривий, Опецьок та інші Пасквінові друзі й товариші сміялись судді у вічі над тими, мовляв, вигадками й дурницями і ще наполегливіше вимагали кари душогубці – спалити її, та й уже!

— То всіх перерізати й корчму спалити, — … — Спалити! … — Правдиве слово: спалити церкву та й спекти в ній проклятих ляхів, які зазіхнули на наш убогий храм… … Спалити церкву! … Звичайно, спалити або розбити. … — Спалити їхні папери й самих на шибеницю!

Не перестане бути від того дивом, але в ньому, в душі його, перед великим жертовним вогнем, яким палає в кожному з нас серце, можна спалити червоного півня: найбільший сакрамент людський і найбільша туга чоловіча, коли вісім років жінку бачено тільки вві сні. … Той, хто потрапив на цей острів, має спалити за собою кораблі, –

спекти́1 – дієслово доконаного виду (приготувати страву на вогні; виготовити, створити що-небудь дуже швидко, без особливих зусиль – зневажл.; обпекти; спалити) Інфінітив спекти́ однина множина Наказовий спосіб 1 особа спечі́мо, спечі́м 2 особа спечи́ спечі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа спечу́ спечемо́, спече́м 2 особа спече…

– Я дозволю вам особисто спалити її. … – Найкраще спалити. … Як ти почував і себе тієї ночі, коли вони тягли стрічки твоїх фільмів, що висіли з кіноапаратів, ніби кишки, ніби твої власні нутрощі, і несли їх мотками й жмутами, щоб запхати у піч і спалити? … Ви на слово повірили, що їх треба спалити.

 Я дозволю вам особисто спалити її. … –  Найкраще спалити. … Як ти почував і себе тієї ночі, коли вони тягли стрічки твоїх фільмів, що висіли з кіноапаратів, ніби кишки, ніби твої власні нутрощі, і несли їх мотками й жмутами, щоб запхати у піч і спалити? … Ви на слово повірили, що їх треба спалити.

Треба було те байстрюча спалити чи, я знаю, закопати десь на пустирі, а не ховати у саркофазі в підземеллі палацу. … — Якби після довгої, кількаденної непритомності померла, потрібно спалити тіло. … Не міг ти її спалити на жужіль?