Результати пошуку слова: Спасе

Олекса Кобець – Записки полоненого

Posted on by / 0 Comment

За двадцять кроків перед клунею, кулею злітаю з велосипеда, кидаю його на бік, колеса, за інерцією, довго крутяться на землі – спиць не видно, а сам рачки, рачки, підтюпцем – за спасенну клуню! … Мені відразу відпадає охота давати Коваленкові спасенні поради, і я міцно замикаюся в собі із своєю злістю.

За сестрою – Андрій Чайковський

Posted on by / 0 Comment

Господи, Спасе, помилуй!..& … От такої хвилини всі християнські бранці ждуть, як спасения. … "Допоможи мені, Господи Спасе і свята Покрово, визволитися та козаком стати! … Павлусеві мелькнула спасенна думка. … Я бідний невільник пустився навмання, бачачи у цім ціле моє спасения.

ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК

Posted on by / 0 Comment

Та ні, слова учителя святого, Високі й ясні – се мій провідник!” І він упав до каменя лицем І став молитись: “Боже, спасе мій, Спаси мене від людської любви!” Всю ніч молився він, весь другий день То тихим шептом, то болющим стоном. … “А вбивши батька, ти спасеш її?” – … Ти… ти ненавидиш мене, не хочеш, Щоб я спасений був!

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Posted on by / 0 Comment

— Терпіти й надіятися на ласку божу: хто перетерпить до кінця — той спасеться. … І ми не відступимось від неї заради благ і радостей світу, приймемо мученицьку смерть, пам'ятаючи слова господні: хто перетерпів до кінця, той спасенний буде. … — Господи, спасе наш!

Малолітній – Андрій Чайковський

Posted on by / 0 Comment

Я цього певна, що ви говорите зі мною щиро, що мене не обманюєте, що не смієтеся над бідною жидівською безпомічною дівчиною, і мені все здається, що ви мені подасьте якусь спасенну раду… … Може мені якраз І прийде спасенна думка в голову. … "Ось де моє спасения" —

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа

Posted on by / 0 Comment

Були тут і романси, були й польські пісеньки, навіть і наші туди ж між гурт попали, тільки не ті, що будять спасенні думки про долю рідного краю, що підіймають угору занедбану народність українську, а сміхотворні й навіть сороміцькі, складені по міських шинках та по розпущених вечорницях.

Олесь Гончар – Циклон

Posted on by / 0 Comment

Підібрав десь розчавлену консервну бляшанку, мудрує, як виклепати з неї посудину, а погляд раз у раз — за ворота, де все ж таки має з'явитися ген іздалека, мов із золотої античності, закурена, спасенна його мрія з дитям на руках… … Не скинувши й вузлів, спасенне припала йому до грудей, умерла.