Skip to content І спасибі вам за це все… …
Втішив, спасибі й за це. …
— Спасибі, — …
На прощання усміхнувсь до Інни кволою, ніби вибачливою усмішкою «Спасибі, товаришко доктор»… …
— Буде від вас пам'ять, спасибі. …
— Спасибі, дядю Андроне, — …
— Ні, спасибі. …
Тож будуймо системи, обводнюймось, зрошуймо — спасибі тобі, ентеер!.. Спасибі за раду, – …
– Спасибі, спасибі вам, Зоє Полікарпівно! …
– Спасибі вам. …
– Спасибі вам, Вікторе Титовичу!-сказала вона, осміхнувшись. …
– Спасибі вам, я почуваю себе дуже добре, – …
«Спасибі вам, Вікторе Титовичу, за вашу щирість. …
– Спасибі вам за комплімент, але я себе лучче знаю. Добродію Гвільєльмо, ви людина бувала, чи не знаєте ви, спасибі вам, якоїсь невидальщини, щоб мені отут у залі намалювати? …
Скажіть мені тільки, спасибі вам, звідки ви довідались, що я тут? …
Велике спасибі велебному панотцеві, що тебе на сю добру путь спровадив! …
А чи не прийняли б ви, спасибі вам, – Спасибі богу, що придбали, не переносиш того за свій вік. …
Спасибі вам що ви мене любили!., …
– Спасибі тобі, мій таточку ріднесенький! …
За усіх усе зробить, ніколи не заліпиться, хазяйського добра, як ока, береже і, спасибі йому, багато зберіг і доглядів мого. …
Спасибі тобі! …
– Спасибі богу, – Спасибі, що черкнув олівчиком кілька слів – стисло, суворо, зате все зрозуміло: «Пане Загородній, або праця, або персональне життя. …
Спасибі їй і за це. …
«Спасибі, хлопці», – …
– Спасибі, батьку, – …
Спасибі тобі, моя золота. …
Спасибі вамусім, мої рідні, зарозуміння. …
– Спасибі, сестро… Знай, що ти завжди була мені любою. Ні, спасибі вам, ходіть здорові самі вже! …
А таки, небого, до неї б вам обернутись не вадило; єй-богу, спасибі скажете! …
Спасибі, я не вживаю; от нюхати, то друге дєло, аж ніс тремтить… Ну та й та-бака ж у нашого дячка, скажу вам, і чорт його зна, що він кладе туди? …
Спасибі, що згадала мене, стареньку куму! — Спасибі. …
Спасибі, що не минули! …
— Спасибі ж вам, що не минули нашої хати… …
І оці гороб'ята, що по-вкублювались тут, може, якраз і виявлять там повністю себе, свою творчу духовну снагу, та ще й спасибі скажуть, іцо ми з дитинства гартували їхню волю, сталили дух, вчили не боятися труднощів. 