БОБРОВНИКОВ А. – Повість про нещасних марсіян Posted on by / 0 Comment Незвичний у таку пору року, він не напоїв землі, але спека надвечір спала. … Спека й курява стояли в повітрі.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Навіжена Posted on by / 0 Comment Вже стояла літня спека. … Зісталось в серці тільки щось схоже на гнів, якийсь його сутінок: зістався смуток, той смуток, що гризе душу, проганяє сон вночі, одбиває хіть їсти й пити, гасить світ ясний очей, в'ялить рум'янець і сушить тіло, як суша й спека землю, і допроваджує до могили.
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ Posted on by / 0 Comment Петро й Качур їхали мовчки; спека й утома давалися взнаки. … жартувала дівчина, в той же час розмірковуючи, як найзручніше спекатися цього допиту. … На лихо, стояла страшенна спека — літо було в самому розпалі.
БОЙЧУК Богдан – Краєвиди підглядника Posted on by / 0 Comment Наступного вечора панували спека й задуха. … Одного вечора стояла велика спека.
БОРЩАК Ілько – ІВАН МАЗЕПА. Життя й пориви великого гетьмана Posted on by / 0 Comment Спека була нестерпна; весна не мала дощів, ні літо бурей; навіть ранньої роси не було і неба ненарушно-чисте пражило немилосердно. … На другий день спека стала ще більша; шведи, як люди півночі, що мало звикли до такого підсоння, душились і йшли вперед з великим зусиллям.
РОМАНЧУК Олег – Таємниця жовтої валізи Posted on by / 0 Comment Спека спадала, хоча сонце тільки завернуло на вечірній пруг. … Якби не спека, втер би нам поса.
БІЛИЙ Дмитро – Басаврюк XX Posted on by / 0 Comment На дворі спека, а тут як у криниці. … Слідчий позіхнув і подивився за вікно – вереснева спека стояла для Галичини нечувана.
СВЯТОСЛАВ КАРАВАНСЬКИЙ – СЕКРЕТИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Posted on by / 0 Comment (З народніх уст) (3) Такі конструкції фіксують і інші живомовні та літературні джерела: хоч який: Терпи, Грицю, хоч яка спека. … (3) Терпи, Грицю, яка б не була спека.
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment І от уявіть, що ви виходите на цей майдан, ще тільки починається бабине літо, сонце, багрощ, спека, Богунка прозора і обміліла, а на майдані – свіже риштування, начебто шибеницю зводять.
ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга Posted on by / 0 Comment Почалася спека, й вечорами гори тихо світилися, вичахаючи; тоді ніби наближалася химерна споруда з вигнутим дахом – дацан, що бовванів у передгір’ї хребта, ставало чути звуки коротких молитов, що їх творили лами, та хрипкі крики птахів у золотавих цяточках, із довгим дзьобом, схожих на граків, тільки значно більших.
