Результати пошуку слова: Спереду

Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ

Posted on by / 0 Comment

Аж коли забіг спереду і вихопив із нагрудної кишені, під якою божевільно калатало серце, складений вчетверо аркуш, потвора спинилася, за нею друга. … Проміння пекло в спину, тоді як спереду продував вогкуватий вітер підворітень, який і доніс до нього глумливу фразу.

ШКЛЯР Василь – Залишенець

Posted on by / 0 Comment

Але от що цікавого було в тому нещасті: голова спереду поголена, а чуб на потилиці заплетений у косичку, і коли він став навколішки й поклав голову на колоду, то раптом узяв ту косичку й задер на тім’я. … В одного з них голова спереду була голомоза, а на потилицю спадала туго заплетена косичка.

Остап ВИШНЯ – Зенітка – Усмішки, фейлетони, гуморески

Posted on by / 0 Comment

Позатикали й поїхали світ толочити… Їдуть… Спереду стрибають «тигри», « … Шкода, що територія третього рейху – не така вже велика, не дасть вона розгорнутися і драпові, і гудеріанізації так, як би вони могли це зробити… А чи не випередити Червоній Армії уславлену німецьку, стати спереду та: –

ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті

Posted on by / 0 Comment

Спереду вантажна машина. … Спереду показалося перехрестя з трамвайною лінією. … Спереду видно двері із слабким фосфоричним блиском, і йому сяйнув здогад, що вони ведуть у квартиру номер два на другому поверсі багатоквартирного будинку, де живе К.

ЛЕМ Станіслав – Кіберіада

Posted on by / 0 Comment

вгвинчується спереду вилка, а ззаду – розетка. … Але тоді Жорстокій затулився нелінійним панцером, досягнув точки в безконечності, миттю вернувся – і як торохне потвору в лоб через усі дужки, аж у тої відразу спереду відпав логарифм, а ззаду ступінь.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

і сам себе перелякано б’є по роті: чуть не вилетіла весільна приказка: «і спереду горбатіла». … Спереду підвівся Варивон Очерет — невеликий, кремезний і впертий. … — гукнуло кілька голосів спереду, і сход боязливо почав розходитися по домівках, залишаючи біля школи споважнілих Крупяка, Варчука і Созоненка.

ФРАНКО Iван Якович – Лис Микита

Posted on by / 0 Comment

Ти, небоже, стань спереду, На до рук отсей обух!» І за сим Медвідь Бурмило Лапи, голову й карчило В ту широку щіль запхав; Лис тим часом трах! … Крутить задом, а спереду Дуб держить, мов у кліщах… То він шарпне, дряпне, смикне, Далі з болю як не рикне, Аж почули в небесах.