ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК Posted on by / 0 Comment Високий старець в драному хітоні, З сріблистою по пояс бородою І з босими, кривавими ногами. … Вічно, Мов голос труб, трубітиме вона, Що ти убійця власного вітця… І ще когось!” Мов привид сонний, білий, Пропала Сільвія в гущавині.
ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут Posted on by / 0 Comment Курява стояла над селом; тільки потік сріблистою водою шумів собі, як звичайно, і старий величезний Сторож при вході в тухольську… … – Ні, я за те ручу, що стежка не буде пильнована і що пройдемо в білий день незамічені, коли тільки не буде якої іншої перешкоди.
