ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху
Той сидів білий, як конверт із крейдяного паперу. … …його обіймів і побігла по піску, який ще не встиг охолонути, здіймаючи навколо себе сріблясто-червоні (від вогнища) фонтанчики, що вилітали з-під її бронзових, ніби виточених… … А чого ж ти став, як більбрук, білий і прозорий! … Той глянув на білий дерматин.