Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля
Соня сідає проти мене, становить лікті на стіл і, з'єднавши кінці пальців, говорить: — … Вона мовчки, помалу підіймає гребінь, становить на місце повалений стілець і, не хапаючись, одягає капелюх. … І знову я п'ю, а він становить свою склянку на стіл, обіймає мене за плечі, зазирає мені майже в рот і каже: —