Результати пошуку слова: Стих вітер

Володимир ІШКІЛІВ – Імператор повені

Posted on by / 0 Comment

Їхня мета не була таємницею для Анемподеста – вітерець приносив з галявини шматки трупного запаху. … Йти виявилося неважко, ненав'язливий вітерець розганяв задуху. … Отже, згадувана Сила ні добра, ні зла, але пов'язана з творчими стихіями Передвічного Хаосу.

СКОРИН Игорь – Хлопці з карного розшуку

Posted on by / 0 Comment

Ішов і насвистував про веселий вітер. … На заводах стихійно виникали мітинги, вулицями йшли демонстранти. … Зустрічний вітер сік сніговою крупкою, забивався за комір і в рукави. … Поки вони перетинали луки, почули ще два постріли, а тепер усе стихло.

Володимир Кучмук – Програмування на мові ДОВІР’Я

Posted on by / 0 Comment

Вечірній теплий вітерець дмухнув йому в обличчя та пробіг по столу, ворушачи листки паперів. … Керівник групи почав тим часом стиха видавати розпорядження. … Мабуть вітер… — … Дорога впливала по-своєму: вже стихли жваві розмови, більшість батьків почали куняти.

АДАМС Петер – Ангели по десять шилінгів

Posted on by / 0 Comment

Чед чув ще, як скрипіли під ногами широкі сходинки, потім все стихло. … Була вже година ночі, за вікном свистів вітер, здалеку долинав шум прибою. … –  Вітер холоднючий! … В деревах шумів вітер, у діжці під ринвою хлюпала вода.

РОМАНЧУК Олег – Право на істину

Posted on by / 0 Comment

Холодний вітер проймав до кісток. … Від Сіракуз вітер доносив запах смаженої баранини, який дратував зголоднілих римлян. … До пізнього вечора тривала кривава оргія, не стихало людське ревище. … Коли вони стихли, помічник президента повів далі: –

БОБРОВНИКОВ А. – Повість про нещасних марсіян

Posted on by / 0 Comment

А коли вітер ущухав, пахло соломою і курячим послідом. … Вітер підганяв їх у спину. … Вітер ворушив сторінки блокнота в руках Теда. … Стиха давалися розпорядження, від яких за тремтів би кожен, хто міг зрозуміти їх значення.

ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК

Posted on by / 0 Comment

шептали стиха люди, – … – стиха прошептав Валентій,- Но тут же мисль невпинна, мов павук, Снувати стала безконечні сіті, – … А далі стихло все. … Чим нижче сонце, наче кров червоне, Хилилося з полудня, чим густіший І гарячіший залягав туман, Чим дужче і глухіше вітер вив, Тим неспокій Валентія збільшався.

ЄФРЕМОВ Іван – Зоряні кораблі

Posted on by / 0 Comment

Легкий вітерець приніс медові пахощі квітів. … Люди на містку мимохіть схилили голови перед лицем стихії, що от-от кинеться на них. … Машина нагріваючись вила; чистий холодний вітер бив навстріч і вривався гострими струменями в щілини ледь опущених вікон. … Давидов не помітив, як піднялись на перевал, і зрозумів це, коли стихнув мотор.