Олесь Гончар – Циклон
Стихія тут показала себе. … На ійших балконах нікого: готельчик напівпорожній — не сезон, вітер гуляє по коридорах. … Раз у раз у повітря — між нами й селищем— злітають цілі хмари води — чорні вибухи нічної стихії. … Сонячний вітер, вибухи, оті самі “збурення…” … Дорогий мені вітер! … вони тільки стихія, руйнація, лихо.