Юрій АНДРУХОВИЧ – Таємниця Posted on by / 0 Comment Переховування від патрулів – за стовбуром дерева, за рогом прибудови, за розвішаними простирадлами, за сміттєвими баками».
Олекса Кобець – Записки полоненого Posted on by / 0 Comment Останні краплі сил моїх вибив той постріл – ноги відмовились далі ступати, і я машинально приліг, одійшовши трохи вбік од стежки, під першим стовбуром безлистого вже дерева (чи дуб, чи граб – хіба розбереш уночі, та хіба й неоднаково?!)
ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment Так їх обкутують ганчір’ям швидше для того, щоб не лишати слідів… Чорний ворон, який сидів на суку старезного дуба і майже зливався з його обвугленим стовбуром, ліниво, але й трохи здивовано назирав за людьми, що викопали з-під землі гарматну гільзу.
БІЛИК Іван – Золотий Ра Posted on by / 0 Comment Теодор стояв під покрученим стовбуром тисячолітньої оливи обличчям до прітанів, сонце заходило саме над його головою, й голова нараз мовби обросла золотими кучерями Феба, а за спиною був не горб, а двоє поки що згорнених теж золотих крил.
100 найвідоміших образів української міфології Posted on by / 0 Comment Із заздрощів богиня землі перетворила її на вербу: тіло зробила стовбуром, ноги — корінням, підняті до неба руки — гіллям, волосся — листям.
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Хранителі Персня – Володар Перснів-1 Posted on by / 0 Comment Вже не було часу шукати кращої схованки, ніж суцільна темрява під деревами; Сем та Пін скоцюрбилися за товстим стовбуром, а фродо підповз ближче до стежки, яка здавалася тьмяно-сірою, немов промінь світла, що гасне у лісовій хащі.
КУПЕР Джеймс Фенимор – Звіробій Posted on by / 0 Comment Дерево лежало на схилі паралельно до яру; стрибнути до нього й причаїтися під стовбуром – на це стало б одної лиш миті.
ЖУЛЬ ВЕРН – ТАЄМНИЧИЙ ОСТРІВ Posted on by / 0 Comment Він вибрав молоду й пряму ялину з гладеньким стовбуром, який йому лишалося тільки обтесати біля основи й заокруглити зверху.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment Зубцюватий присмалений корінь був тільки одним вузлом зв’язаний з глухим дупластим стовбуром, одначе на тому березі з втиснутого в землю вигнутого погруддя підіймалась розкішна зелена корона; дарма що нижні гілки мусили лежати на землі, на цьому ж березі, біля окоренка, спліталась вінком рівна памолодь.
