Олекса Кобець – Записки полоненого
тепер я, маючи пізніший досвід, коли в найтрагічніші хвилини життя, стрічаючися з ворогом очима, рівним, глибоким поглядом обеззброював нераз його, – … Рідко коли стрічав я на своєму віку таких дурних підполковників. … Щоб усміхнулись і ви уночі, З рідними, з дітками в церкву йдучи Свято всесвітнє, надійне стрічать, –