Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
непідроблений жаль пом’якшив суворі риси впертого обличчя. … — Скоро й вас виметуть, не журіться… То у вас ліс не крадений? … Ті зараз мовчали, як суворі судді. … Розумів: велика правда життя піднімалася в суворій мові Сніженка. … — Не журіться, і завтра будуть, — … Мамо, ви не журіться. … — Не журіться, мамо.