Результати пошуку слова: Сумління
ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті
Злегка схиливши голову набік, Аяко Аймі дивилася на нього так довірливо, що Канае відчув докори сумління. … І лише того вечора в нього не було підстав для докорів сумління. … А через те, що мене мучило б сумління. … Сумління? … Бо чомусь відчував гризоти сумління. … Не хочу мучитися докорами сумління”.
ЖУЛЬ ВЕРН – ТАЄМНИЧИЙ ОСТРІВ
І тут один із тих, що зазнали повітряної аварії, не радячись ні з ким, крім власного сумління, не питаючи думки супутників, – … Може, його мучило сумління? … – Мені здається, що саме муки сумління розбудили в ньому людину. … – У нього прокинулися муки сумління, і він не витримає відлюдкуватого животіння.
ФРАНКО Iван Якович – Лис Микита
Знать, сумління обзиваєсь: «Кривдив ти звірячий люд!» Тим часом в своїй столиці Цар засів поруч цариці, Щоб творити звірам суд. … Він сумління, честь і віру За дриглі, горівки міру Без вагання продає. … Що душа у мене хора, Що сумління в труби дме, Серце в мене незрадливе, Милосердне і чутливе, Сьому й віри світ не йме.
Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля
Але ні суму, ні жалю, ні докорів сумління немає в мене. … Моє сумління чисте. … Не лоґікою, не сумлінням не маю рації, а чимсь иншим, що не потребує, очевидно, ні лоґіки, ні сумління, ні моєї волі. … І я знаю, що, не вважаючи на всю чистоту й лоґіку й сумління, я ніколи не буду чужий до сеї маленької, нетямущої істоти з хисткими ручками.