Результати пошуку слова: Сумо

Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ

Posted on by / 0 Comment

сумовито зауважив Степура. … сказав професор сумовито. … Зараз, коли Ольга співала, некрасиве обличчя її набуло якоїсь сумної чарівності, очі, розгорівшись, спрямувались понад цей весільний стіл на замасковане ковдрами вікно, мовби туди, кудись за вікно, посилала вона свою сумовиту пісню.

Олесь Гончар – Циклон

Posted on by / 0 Comment

В безодню неба дививсь, сумовито й сонно. … з сумом сказав Решетняк. … подумалось Богданові, і він із сумом глянув на Шамілевого коня, що тряс порожнім сідлом поруч. … Ожити для інших хоча б в екранній миттєвості, знесмертитись у метаморфозі мистецтва, якщо взагалі людина може говорити про безсмертя серйозно, без сумовитої усмішки…

АДАМС Петер – Ангели по десять шилінгів

Posted on by / 0 Comment

стара пані тяжко зітхнула і на мить сумовито стиснула губи, вигляд у неї справді був поганий: обличчя посиніло і набрякло, – … Не сказавши ні слова, вона відкрила свою сумочку – так, що Фенвік міг бачити її вміст, і Фенвік одразу став люб’язний, готовий будь-якої хвилини прийти на допомогу.

Олесь Гончар – Берег Любові

Posted on by / 0 Comment

— сумовито додав замполіт. … Екіпаж «Оріона», понависавши над поруччям, все спостерігав Ягнича, його низькорослу постать, що, наче вкопана, сумовито заклякла на причалі. … По цій сумовитій самоіронії Інна одразу впізнала свого обранця. … Сестрі Ягнич теж завдав думок сумовитою новиною.

ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Повернення Короля – Володар Перснів-3

Posted on by / 0 Comment

Але в Фарамирі вражала особлива гідність, яка іноді проривалася також у Арагорна: це був син людського племені, народжений правити, але пройнятий мудрістю і сумом старших братів – ельфів. … І могутню твердиню Мордору, усі її незліченні вежі і ворота, накрила сумовита, паморочлива пітьма.

БЕЛЕНТАЙН Роберт – Кораловий острів

Posted on by / 0 Comment

Увесь той час Пітер сидів, тримаючи руки в кишенях, і сумовито позирав на товариша; з кожною невдачею обличчя його видовжувалося і набувало щоразу нещаснішого виразу. … порадив Джек і засміявся: такий-бо сумовитий вираз був на Пітеровому обличчі. … пояснив він, замислено й сумовито вдивляючись у морську далечінь. 

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Posted on by / 0 Comment

— з сумом промовив Залізняк. … додала тихо Дарина, й голос її прозвучав чомусь сумовито. … Погода стояла чудова; кучеряві верби, що обступили ставок, звішували над дзеркальним плесом своє поникле гілля, вже побризкане золотом першої осені, й надавали всій картині елегійно-сумовитої чарівності.

ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК

Posted on by / 0 Comment

Стояли люди, мов хмара давніх, вічних бід овіяла їх душу сумом. … 1884 НЕ БЕЗ АЛЕ Гарна дівчино, ти, цвіте розвитий, Глянуть на тебе – значить полюбити, Глянуть в ті очі, як море без дна, Вчути той голос, дзвінкий, як струна, Вчути той тихий сміх, Сумом повитий, –

ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут

Posted on by / 0 Comment

Багато вже учеників приходило до старого, вічно задуманого і вічно сумовитого монаха, але ні одного він не вподобав, ні один не прожив з ним умовленого року і не виніс його тайників лікарських. … Мабуть, важніше якесь жде їх діло, бо беруть луки і стріли, топори й списи, а все те мовчки, сумовито, мов на смерть готуються.