Результати пошуку слова: Сундук

сунду́к – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний сунду́к сундуки́ родовий сундука́ сундукі́в давальний сундуку́, сундуко́ві сундука́м знахідний сунду́к сундуки́ орудний сундуко́м сундука́ми місцевий на/у сундуку́ на/у сундука́х кличний сундуку́* сундуки́* [

Лук’ян назбирав двісті карбованців грошей на дорогу, мати напекла хліба та коржиків, брат, який працював трактористом, зробив сундук і покрив його чорним лаком, так що він став схожий на гроб, прикував до нього здоровенний замчище, приробив залізну ручку, — На возі лежав один сундук і дідова торбина з харчами.

Верховний жрець храму божого Iлiй та преподобнi сини його Офнi та Фiнесс називають мiж собою Всевишнього просто – Сундук, а для мене не шукають у словниковому фондi свосму iнших слiв, крiм “бовдур”, “ Сини Iлiу, хоч i попи вони, знати не хочуть нiякого Сундука i чути не хочуть про святi обов’язки своу.

На тім острові є дуб, а під дубом сундук, а в тім сундуку заєць, а у зайці качка, а у качці яйце, у тому яйці моя смерть. Глянули – а внизу сундук. Дістав той сундук Булат-молодець, зірвав віко, а з сундука вискочив заєць і побіг.

На що б то не брав, та вже все брав; і хочь би у рідного батька брав, та без спроса, та відбивши сундук, так усе вор. Как же єво застали над одбитим сундуком? – Ні… ні… Я увійшов, світлиця була одімкнута, сундук… а там у сундуку… у, грошей багато… Я… нікого не було… я і відбив і… набрав багато-багато!

–  Тут, тут, тільки що входжу в контору, аж якийсь чоловік, чорний, високий, правиться коло сундука з грішми. Хова у сундук.

А купчик как идёть, Сундук денег несёть. «Сундук денег не прыйму, За купчика не пойду!» Ой велела меня мать За студента отдать.

Довкруг казана зібрались активісти: стерегли, як сундук із золотом; інші їх супряги, сновигали поодаль або мили посуд перед тим, як обід розливатимуть, а дехто вмощував глечик у кошику, підклавши туди соломки.

Перегодя трохи після того, як пішли піщани, він звелів запрягати коні, виносити важкий сундук з своєї спочивальні – і вкупі з жінкою покотив у Гетьманське… На другий день – чуть зоря – вже були на ногах справник, посередник Кривинський (що колись, за виборів…

Якщо залишишся назовсім, то викличеш мене… Я все поскладаю в сундук і вікна дошками позабиваю… –