СУШИНСКИЙ Богдан – Рiка далеких мандрiв Posted on by / 0 Comment Тим часом ватажок, що досi пильно стежив за нами, уже пiдступив до краю пагорба i, задерши голову, прикрашену плетивом рiг, хрипко заревiв, наче поранений сурмач, що скликав пiд знамена рештки стомленого битвою вiйська.
Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША Posted on by / 0 Comment Офіцер на коні щось кричав і махав шпагою, біля нього сурмач, роздуваючи червоні щоки, трубив відхід.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment І на обличчях у командирів вловлювалося щось нове, таке, що свідчило про незвичайність цих хвилин, і сурмач грав тривогу якось особливо, ніби з трепетом сердечним сурмив її.
КАТАЄНКО Кузьма – Живі зустрінуться Posted on by / 0 Comment – Твої хлопці вирішили, що я схожий на комісара чи на сурмача в Будьонного.
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi Posted on by / 0 Comment Спереду йшли литавристи, сурмач, баба-віщунка і співак, а позаду, ніби мак цвів, –
ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори Posted on by / 0 Comment Минуло всього кілька годин, і знову прийшли прапороносці; наперед виступили сурмачі й просурмили сигнал.
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Дві Вежі – Володар Перснів-2 Posted on by / 0 Comment На передгірні горби виїхали сурмачі, заграли новий сигнал, і перед Валом з’явився вершник на сяючому коні, в білих, як сніг, шатах; за ним високий, міцної статури воїн у червоному панцирі вів по десять у ряд тисячу піхотинців з арбалетами.
Адріан Кащенко – У ЗАПАЛІ БОРОТЬБИ Posted on by / 0 Comment Тим часом привідці польського війська, побачивши, що одна частина козацького війська обороняється, друга ж тікає, подумали, що у військові гетьмана немає ладу, і звеліли своїм сурмачам сурмити до бою.
Іван Драч – Григорій Сковорода Posted on by / 0 Comment Містечко Чорнухи, що розкинулося на косогорі над річкою Многою та в низині, біля берегів Сурмачки, належить до найдавніших поселень.
Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський Posted on by / 0 Comment Пішов – і всі чиновники за ним; батенько передують, а сурми сурмлять, а бубни гримлять на честь полковника, та вже помітно, що не так улад, бо багато частували й сурмачів – як козаків, конюхів, так і всіх людей, що прибули з гостями.
