Результати пошуку слова: Сур
УКРАЇНКА Леся – Поезiї
Аж тут король Едвард спинивсь, I сурма забринiла, Знялась над вiйськом корогва; Та не барвиста – бiла. … Тiльки чує – гомiн, гуки, Десь мисливськi сурми грають, Чутно разом, як собачi Й людськi крики десь лунають. … А як сонечко вже стало На вечiрньому упрузi, Стихли сурми, гомiн, крики, Тихо стало скрiзь у лузi.
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя
Весела гра розпалює обер-шпрехшталмейстера, він скидає чорний сурдут, залишаючись у хутряній камізельці, потім і її скидає, закасує рукави, червоніє, вкривається потом, розбиваючи все нові й нові цеглини на клоуновій голові. … смиренно каже підступний Василевс і відкручує якийсь ґудзик на його сурдуті.
СКОРИН Игорь – Хлопці з карного розшуку
Його та Женьку Чекулаєва викликав секретар, вручив конверт, запечатаний сургучними печатками, і звелів іти до міськкому комсомолу. … – Наче як подарунок, а Єгорівна жінка сурйозна, за так не взяла. … Незабаром Дорохов повернувся з невеликим згортком у сірому папері, запечатаним чотирма сургучними печатками.