ЄШКІЛЄВ Володимир – Пафос Posted on by / 0 Comment Ми створили Бомбу як малу Машину вживання і вжив-лення, замаскували її літературою і голодну випустили на суржикові пасовиська держави-потвори.
ГОМЕР – Іліада Posted on by / 0 Comment 219] Так же, як дзвінко лунають іздалеку звуки суремні 220] З вражих загонів, що в наступ нещадний рушають на місто, 221] Так же дзвонисто лунав і голос гучний Еакіда.
Євпраксія – Загребельний Павло Posted on by / 0 Comment Позаду навшпиньках нечутно ступала Вільтруд, зорілії її пречисті очі, здавалося, що весь світ отакий чистий, трохи суровий, як камінь на вежах, але водночас простий і приступний.
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному Posted on by / 0 Comment Здавалося йому, що це під'їжджає він на човнах з дружиною до Києва і дає назустріч дерев'яним стінам та вежам сурмовий клич; сонце сідає і запалює воду золотом, а човни його згоряють поміж нього.
Іван Драч – Григорій Сковорода Posted on by / 0 Comment Містечко Чорнухи, що розкинулося на косогорі над річкою Многою та в низині, біля берегів Сурмачки, належить до найдавніших поселень.
ЮРГЕН Анна – Голубий Птах, названий син ірокезів Posted on by / 0 Comment Здалека видно було зелену стіну маїсу висотою в людський зріст, до нього долинав, наче крик відлітаючих гусей і сурмління оленя, дроб барабанів, що запрошували на осіннє свято.
ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє Posted on by / 0 Comment – Навіть сургучем залита,- мовив він,- Має бути добре вино.- I усміхнувся.
ФРАНКО Iван Якович – Борислав смiється Posted on by / 0 Comment Цiле те товариство, в модних чорних сурдутах, в пальтотах з дорогих матерiй, в блискучих чорних цилiндрах, в рукавичках, з лiсками в руках i перстенями на пальцях, дивно вiдбивало вiдсi маси робiтникiв, пестрiючої хюа червоною краскою i.
Григір ТЮТЮННИК – Вир Posted on by / 0 Comment Щтьма намотувалася на колеса, як сувої повсті, по хуторах сурмили перші півні.
