Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр Posted on by / 0 Comment Може й здійсниться це, якщо збудеться ”пророкування“ ”батька“ Махна, що ще рік такої внутрішньої політики большевиків – і вся ”савєтская федерація“ перетвориться в суцільний внутрішній фронт.
Стендаль – Червоне і чорне Posted on by / 0 Comment Крики й вигуки, які лунали в цій величезній залі, зливались у якийсь суцільний гомін, що вражав Жюльєна.
ЖУЛЬ ВЕРН – ТАЄМНИЧИЙ ОСТРІВ Posted on by / 0 Comment Довкола нависав суцільний граніт, крізь який не могло прокласти собі шлях жодне живе створіння; аби потрапити на дно колодязя, а потім піднятися нагору, треба було спершу пройти затопленим водою каналом, що з’єднував колодязь із морем під скелястим берегом, а це могли зробити тільки морські тварини.
ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті Posted on by / 0 Comment … Окремі зойки злилися в суцільний, як тиша, гомін, та навіть на його тлі вона виразно почула той слабий голос.
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ Posted on by / 0 Comment Сильний вітер одразу роздмухав полум'я, воно закрутилося вогненними кучерями, завирувало і, злившись в один суцільний вал, покотилося вперед.
Володимир Винниченко – Сонячна машина Posted on by / 0 Comment Просто перед очима вся стіна кімнати, вся стеля, підлога є суцільний килим із квіток.
Ярослав ГАШЕК – ПРИГОДИ БРАВОГО ВОЯКА ШВЕЙКА Posted on by / 0 Comment Місцеві буржуа і службовці водили туди своїх дружин та дорослих дочок, і увесь Міст-на-Літаві, "Bruck an der Leite" 2, і Кіраль-Гіда – це було не що інше, як один суцільний великий бордель.
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment (Ти чув колись, щоб мед був солоний?) В солоності цій густій розчинені суцільний лемент, передсмертний жах і лютий порив, ключ у висоти», —
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана Posted on by / 0 Comment …відтручував і відштовхував Саву, якийсь час вони мчали поряд двома несамовитими потоками – один темний, горіховий, чистий, другий – жовтоглиняний, не вода – якийсь суцільний бруд; Дунай не давався, пручався, сахався запацьореної Сави, але жовті патьоки розтікалися ширше й ширше, затягували в свою каламуть нові й нові світлі шари…
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment Далекі розриви зливаються в суцільний гуркіт, він розростається, і обличчя артилеристів рясніють жорсткими усмішками.
