Результати пошуку слова: Сю

Ольга Кобилянська – Через кладку

Posted on by / 0 Comment

А поки ми сюди в горн спровадились, вона до матури[15] готувалася. … Оскільки мені відомо, він, може, приїде цього року сюди на свіже повітря. … — Його ж тут нема, і хто знає, чи прибуде він сюди. … Проси маму, щоб нам вислала підвечірок сюди, ми заграємо в шахи. … — Признайся, що ти сильно вдарилася в ногу і що, певно, ледве доїхала сюди.

Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності

Posted on by / 0 Comment

«Якби брехав, то чого б мав сюди їхати? … Вже коли мені не пощастило побачити Шляхтича-інженера, то я мав хоча б одним оком кинути на те біляве диво, яке поламало Гену всю його дипломатію, вирвало його з столиці й пожбурило сюди, в первісний стан, так би мовити. … Я прийшов сюди не для спочинку.

Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр

Posted on by / 0 Comment

Ми тут забули свою люльку… Вони сюди прийдуть – це факт. … Видно, вірив, що повернеться сюди. … – Можна їхати селом, але сюди дальше. … – Бо сюди всі козаки їздять… … Було якось трохи незрозуміле, чому ці всі люди приймають так близько до серця смерть цього немісцевого, чужого “бурлаки”, який забрів сюди минулого року з степів Херсонщини.

Уайльд, Оскар – Портрет Доріана Грея

Posted on by / 0 Comment

А напої можете забрати сюди. … — спитав художник, збуджено ходячи туди-сюди по кімнаті й кусаючи губи. … Я про це прочитав цілком випадково у вечірньому випуску «Ґлобу», що потрапив мені на очі в клубі, і враз кинувся сюди, але, на превеликий жаль, не застав вас. … — А робітників проведіть сюди.

СТАСЬ Анатолій Олексійович – Зелена пастка

Posted on by / 0 Comment

Як сюди потрапили?  … В день нашого прибуття сюди я вийшов надвечір на берег у супроводі Рудого Зайця. … –  Тому що пасажирський літак прибуває сюди один раз на десять днів. … Ось, глянь сюди, – … Ось уже третій день, як ми з Рудим Зайцем знічев’я тиняємося туди-сюди по будинку. … Всюдихід ледве доповз сюди.

ФРАНКО Iван Якович – Лис Микита

Posted on by / 0 Comment

Я веду їх в сюю нетру: Будь їм ти за геометру,- Праця буде недарма». … Хоч як жалібно сю повість, Мов сумную дужу новість, Вовк цареві голосив, То цариця хихоталась, Та й цар, щоб не знявся галас, Ледве в собі сміх душив. … Лиш сю нічку ще заждіть! … Репет підійма Охрім: «Гей, сюди, сусіди любі!

Едгар Аллан По – Оповідь Артура Гордона Піма

Posted on by / 0 Comment

Згодом він запропонував (переконавшися, що я затявся на своєму), щоб я дозволив йому описати мої найперші пригоди,- він, мовляв, ґрунтуватиметься на викладених мною фактах і надрукує їх у «Південному віснику» як художню повість із вигаданим сюжетом.

Квитка-Основ’яненко – Козир-дівка

Posted on by / 0 Comment

Коли стоїть ув огороді стіжок сінця, а у коморі є вівсеця четвертей з десять, то вже він і дума, що і через десять год його не випродасть, та й сяде собі, ручки поскладавши; так тут Ївга і мотнеться: і сюди пошле, і туди сама збіга, там купила, тут найняла, тут підрядила – і усе у неї справно, і усе у неї є.

КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся

Posted on by / 0 Comment

Таки нічого не чую, нічого й не бачу, тільки одну сю чорняву дівчину! … І з якої слободи забрів сюди? … А ходи-ке сюди! … От як злякалась, скочила з місця та й не може і ступить: а Олена знай її кличе: «Та йди сюди, ось-осьде я». … Ке сюди камінець і прощай, мій соколику милий! … Вона про сюю славу знала, сміялась і каже, було: «Дарма!

Четверта заповідь – Андрій Чайковський

Posted on by / 0 Comment

Прошу на другий бік перейти, бо сюди не можна. … Він сюди минулого року приїздив до нашого старенького каноніка, і мешкав у своєї сестри пані Підміської, а мене кликали його брити. … Скринчи-ну полишив у Підліських, скинув із себе сюртут і на-дяг полотняний халат, взяв палицю в руку.